Возникли вопросы? Контакты

Гончар Н. С. Профорієнтаційна робота з молоддю: погляд психолога // Підготовка студентів до майбутньої професійної діяльності: теорія і практика: [наук.-теорет. посіб. / наук. ред. В. П. Коцур, О. І. Шапран; укл. О. М. Сергійчук].  – Переяслав-Хмельницький: "Видавництво КСВ".  – Випуск 3: Сучасні проблеми професійної підготовки майбутнього фахівця: інноваційний досвід і перспективи. – 2010. – 324 с. – С. 25 – 26.

Значення професійної орієнтації та психологічної підтримки молоді в умовах трансформації соціальних відносин значно зростає, оскільки профорієнтаційна робота може впливати на формування й активізацію адаптаційних можливостей індивіда не лише в сфері праці, але й у широкому соціальному контексті його життєдіяльності.

На сучасному етапі розвитку суспільства, коли інформаційний потік повідомлень, що стосуються шляхів вибору навчального закладу для продовження навчання (працевлаштування, тимчасової й сезонної зайнятості й т.д.) великий і розрізнений, підліткові, що бажає продовжити своє навчання (або працевлаштуватися), стає все складніше зробити вибір [1, с. 43].

Дослідження свідчать, що школярі, при досить великій кількості навчальних закладів, не здатні зробити правильний вибір майбутнього місця навчання. Причина цього явища, перш за все, полягає у недостатній чи, взагалі, відсутній профорієнтаційній роботі в загальноосвітніх навчальних закладах (школярі не знають, яка спеціальність підходить для них найбільше), а також  у недостатній інформації про потенційні навчальні заклади [3].

Нажаль, в такій ситуації перевага надається не тому навчальному закладу, де є спеціальності, які найбільше підходять майбутньому студенту,  а тому, що знаходиться ближче до будинку, конкурс менше, друзі вчаться, батьки рекомендують і т. д. У цьому випадку, програє молода людина (добре якщо спеціальність сподобається й вона буде старанно вчитися, інакше просто втратить час), втрачає навчальний заклад (студент не бажає вчитися), і держава витрачає кошти на навчання посереднього працівника.

Щоб вирішити ці проблеми, необхідно, в першу чергу, проводити профорієнтаційну роботу, виявляти задатки підлітка, надавати йому інформацію про майбутню діяльність, професії, різні гуртки, клуби, у яких можна поглибити й розвинути свої здібності та ін. [4, с. 24].
Вибір життєвого шляху – справа серйозна, якщо не сказати більше. За спостереженнями соціологів, понад 90% людей страждають від жорстокого почуття нереалізованості [2, с. 10].

Нажаль, профорієнтаційна робота в школі найчастіше зводиться до банального тестування та повідомлення результатів школярам без докладної інформації про те, де і як виявлені здібності застосувати. На наш погляд, профорієнтаційні тести досить примітивні. Кількість професій, а тим більше життєвих шляхів надзвичайно велика, а тести з профорієнтації лише приблизно вказують область діяльності.
Основою профорієнтаційної роботи має бути індивідуальна консультація. Людині може допомогти самовизначитись тільки людина (психолог, профконсультант), з її  душею, знаннями та проникненням у життєву ситуацію, адже загальноприйняті тести – це механічний підхід, оскільки, відповідаючи на питання анкет, людина часто видає не свою думку про себе, а ті думки, які сформовані в неї іншими людьми, оточенням [3].
Під самовизначенням найдоцільніше розуміти правильний вибір вектора життєвого шляху. Самовизначення стосується, як правило, двох головних сторін: професійного самовизначення й близьких стосунків [1, с. 56]. Дуже складно буває зрозуміти, що ж саме тобі потрібно?
Близьке до самовизначення поняття – особистісний ріст. Кожен хоче мати гарну роботу: високооплачувану, перспективну, часто поруч із житлом, творчу, улюблену. Але так і незрозуміло, яку сааме. Поняття «гарна робота» – не несе жодної інформації. Потрібно вчитися мислити конкретно. Почати можна з виписування на папір вимог до улюбленої роботи і чим більш конкретними будуть ці вимоги, тим краще (перспективна, високооплачувана й таке інше – це не ціль, а бажання) [2, с. 33].

Знайти себе – не значить знайти запитувану професію. Гонитва за престижними професіями призводить до втрати себе. Кар'єра витісняє такі цінності як служіння й місія, і вибір професії для багатьох молодих людей стає зрадою самих себе. Що значить запитувана професія? Найчастіше під цим розуміють гарантоване працевлаштування й зарплатню вищу за середню. Люди, яких цікавить власне призначення, мало турбуються про визначені суспільством норми «успішності».

Щоб знайти себе, варто відповістити на запитання, що б ви хотіли робити все своє життя, а вже потім подумати, скільки грошей ви хочете одержувати. Гроші – це непрямий результат взаємин з улюбленою роботою.

В профорієнтаційній роботі задача психолога полягає в тому, щоб проінформувати найбільш глибоко і всебічно молодих людей про те, як з найменшою кількістю помилок і розчарувань здолати етап пошуку своєї справи і місця в житті, самовизначитись.

Література:

  1. Бендюков М. А. Ступени карьеры: азбука профориентации / Бендюков М. А., Соломин И. Л. – СПб.: Речь, 2006. – 240 с.
  2. Профорієнтаційна робота психолога / [Єгорова Г., Кондратова Н., Павлова Г. та ін.]; упоряд. Т. Гончаренко. – К.: Шк. світ, 2007. – 128 с. – (Б-ка «Шк. світу»)
  3. Пряжников Н. С. Школьная профориентация: реальности и мечты [Електронний ресурс] // Детская психология для родителей. – Режим доступу до веб-сайту: http://www.psyparents.ru/index.php
  4. Резапкина Г. В. Психология и выбор профессии. Программа предпрофильной подготовки. Учебно-методическое пособие. / Резапкина Г. В. – М.: Генезис, 2006. – 206 с.